«А можна мені тільки шийки?»: найкумедніші прохання наших гостей

«А можна мені тільки шийки?»: найкумедніші прохання наших гостей

За час роботи назбирується колекція прохань, які спершу викликають усмішку, а потім змушують задуматися. Найцікавіше, що більшість із них абсолютно раціональні — просто людина озвучила те, про що інші мовчать.

«Можна тільки шийки, без усього іншого?»

Найчастіше прохання і найлогічніше з усіх. Людина просто хоче м’ясо без роботи.

Чому це складно: щоб зібрати порцію самих шийок, треба розібрати в кілька разів більше раків, ніж важить результат. З кілограма раків виходить приблизно 150–200 грамів чистого м’яса. Решта — панцирі, які вже нікому не продаси.

Тому, коли хочеться м’яса без розбирання, чесніша відповідь — креветки або вершкові страви, де м’ясо вже дістали за вас.

«А можна без запаху?»

Просять ті, кому після вечері на роботу чи на зустріч. Прибрати запах із самої страви неможливо — кріп і часник і є страва.

Зате проблема вирішується з іншого боку: запах прибирається з рук, і для цього є робочі способи. Нержавіюча сталь під холодною водою, сіль із лимоном, сода. У нас про це є ціла стаття, і вона з’явилася саме через це питання.

«Покладіть, будь ласка, найбільшого окремо»

Спершу смішно, потім розумієш: людина замовляє на компанію й хоче комусь його подарувати. Це прохання ми любимо найбільше.

«А вони точно вже не живі?»

Питають частіше, ніж можна уявити, і зазвичай пошепки. Так, точно. Варені раки — яскраво-червоні, і це незворотна хімічна реакція: пігмент у панцирі змінює колір тільки від нагрівання. Червоний рак — це завжди приготований рак.

«Можна рівно стільки, щоб не лишилося?»

Прохання людини, яка знає себе. Відповідь: приблизно кілограм на дорослого, якщо раки — основна страва, і вдвічі менше, якщо вони йдуть до чогось іще. Але майже всі, хто просить «рівно стільки», наступного разу беруть більше.

«Напишіть на коробці, що це не мені»

Без пояснень. Написали.

Чого ми не робимо

Є прохання, на які відповідаємо «ні», і краще сказати це заздалегідь:

  • Віддати живих раків. Ми працюємо як кухня, а не як точка продажу живої сировини.
  • Зварити «менш солоно, але так само смачно». Розсіл — це і є смак; знизити сіль означає зробити іншу страву.
  • Відкласти замовлення на завтра. Варені раки — продукт одного дня, і ми не вдаємо, що це не так.

Висновок

Дивних прохань не буває — бувають незручні. І майже за кожним стоїть щось просте: хтось хоче менше мороки, хтось боїться запаху, хтось хоче зробити приємне другу. Питайте, не соромлячись.